мені здалося цікавою ідеєю описати всі мої улюблені кріпіпасти. я отримала доступ до інтернету досить-таки рано і більше всього мене цікавив саме хоррор-контент. тому, можливо, я такою конченою й вирісла через свої дитячі захоплення
♡ суїцид сквідварда
я не пам'ятаю, як саме натрапила на те відео. можливо, ця кріпіпаста була в якомусь топі, чи я просто десь про неї прочитала. і те відео, яке я дивилась у дитинстві, зараз не висить на ютубі. можливо, звісно, спогади гіпертрофані, але я НАДТО добре пам'ятаю те, що я бачила.
у більшості того, що лишилося на ютубі зараз, якась занадто наївна подача, не знаю. немов і страшно має бути, але...щось не так. я пам'ятаю просто свій смертельний жах, коли під час концерту сквідварда у тому відео у всіх риб мовчки з'явились ті величезні червоні очі на викоті. і ця картина висіла декілька секунд на екрані, мовчки. і очі були такі збіса реалістичні, що я з переляку закрила обличчя руками і навіть боялась згадувати про це відео.
а ще у тому відео сквідвард застрелився прямо з дробовика, лол, і це було досить калічно оформлено та зіпсувало весь настрій.
думаю, більше всього воно мене лякало саме через ті червоні очі, бо я дуже довгий час боялася навіть глянути на те відео, бо вночі ті страшні риби точно б виникли у мене у голові.
очі це взагалі дуже болісна для мене тема, я навіть досі якщо не лякаюсь, то точно відчуваю страшний дискомфорт. нагадало всі ті сцени з докі докі, де в юрі були гіперреалістичні очі, і вона декілька секунд просто витріщалася в екран. бррр.
♡ гаднесс банні
тут велику роль мого переляку грало те, що я не могла просто відкрити очі й прямо подивитися на те, що мене лякає, не фантазуючи лишнього. але пам'ятаю, коли це відео попадалося мені у всяких топах кріпіпаст, у мене одразу ж починалися припадки з закриванням обличчя, про які я казала вище.
можливо, більше мене навіть лякав звук, ніж відео, або вони ідеально доповнювали один одного. що викривлена пісенька, що пришвидшено тацнююча хвора людина. воно перестало мене лякати лише коли я подивилася велике відео з історіями більшості кріпіпаст, і коли пересилила себе та все-таки уважніше подивилась на екран.
♡ i feel fantastic
тут історія буде схожа на минулу. мене доводив до кіндрату голос андроїда тари та її дивний вигляд. я просто сил не мала додивитися це більше декількох секунд, одразу ж закривала, бо було страшно, але з і цікаво. або я більше узнала про цю історію з того ж відоса, або якогось іншого, але все-таки я заспокоїлась вже будучи дорослою та неіронічно тепер отримую задоволення від цього відео.
але все-таки ідея про те, що це маніяк який перетворює жертв на роботів чи краде жінок (не пам'ятаю вже точно) звучить супер тупо. мене більше лякав сам вигляд тари, а не ця дурна фантазія.
♡ mister mix
не скажу, що тут мене лякало щось конкретне. оттут, на мене, чомусь в дитинстві дуже гарно спрацювала саме історія. страшна незрозуміла гра, яка може зламати колонку або зіпсувати тобі слух? хакер, який після намагання зламу сьомого рівня, перевдягнувся у містера мікса?
історія насправді зовсім беззв'язана та тупа, якщо її намагатися всерйоз розбирати сьогодні на серйозних щщях. але у дитинстві мені подобалося і дійсно було страшно, значить, пробачаємо.
♡ рейк
рейк. ох, рейк. поки я писала це, я навіть не змогла знайти в інтернеті якийсь ототожнений образ без якогось глибокого пошуку. не пам'ятаю конкретно, але я у дитинстві почула або прочитала саме версію, де рейк веде себе, як домашня тварина. і господи, це мене вводить у дуже неприємний стан.
спиш собі спокійно, відчуваєш важкість на ногах, зводишся, а на тобі лежить гола, худа й викривлена істота, яка у будь-який момент на тебе накинеться. коли я про це почула уперше, була зима і я укривалась великою та дуже важкою ковдрою. і якщо криво лягти, то буде здаватися, немов у тебе на ногах щось лежить. думаю і без пояснень зрозуміло, про що я тоді думала й боялася просто сіпнутися та відкрити очі, щоб рейк не перегриз мені горлянку.
♡ смайл дог
ще одна істота, що точно вискакувала у мене перед очима, коли я намагалася заснути. досі щиро не розумію, як можна було сфотошопити таку страшну морду. люди, які вміють це робити, для мене просто ангели небесні. але не для мене маленької явно...
чомусь саме у дитинстві я чула версію від обличчя хазяїна цього пса. тільки от я пам'ятаю тільки, що він гуляв з собакою і познайомився з якоюсь дівчинкою, бо їх собаки перекрутили поводки. щось таке. а вот як страшилка стала страшилкою у мене у голові, чомусь, не відкладося.
ну, а коли я почула орідж кріпіпасти, то трохи розчарувалась. типу, серйозно, це "надсилали" людям на пошту і від цього помирали? я б і зараз, певне, перелякалася, якби мені на пошту прислали без контексту страшну морду, але це зовсім вже гонево навіть для тих років.
♡ dining room / there's nothing
на диво, я побачила це лише у дорослому віці. або просто воно не так сильно вплинуло на мене у дитинстві, тому я це й не запам'ятала. але страх воно на мене накликало скоріше тим, що відео-то про смерть, і дівчина з ложкою реверснуто та прямо повторює, що там нічого немає, маючи на увазі те, що чекає нас після смерті.
з настанням вісімнадцятиріччя у мене почався якийсь кризис смерті, і лише думати про власну смерть мені страшно. хоча років у 13-15 я часто про це думала.
♡ henry eats
по-суті це не кріпіпаста, а просто відео. да і не знаю, чи задумував автор це як саме хоррор-контент, а не просто такий стиль у нього. але мене просто виморажувало це відео стільки, скільки я себе пам'ятаю. настільки, що вперше додивилась його до кінця саме коли писала цей текст, уявляєте? (і як завжди кінцівка підпсувала загальний настрій і впевнила мене у тому що це не задумувалося як хоррор)
але мене вбиває все у цьому відео. і нерухома фігура у піджаку з гіпертрофованою усмішкою і своїми чорнючими очима страшна, і той обрубок, що вилазить з маленьких дверей та достає трубочку (хто з них генрі?). і саме на моменті діставання трубочки, я, чомусь, у дитинстві одразу ж вимикала відео. ну, це дійсно занадто навіть на зараз. особливо ще й звуки ці огидні на фоні...
♡ salad fingers
якщо я почала говорити за henry eats, то не згадати ось цю базу буде складно. знову-таки, це не хоррор у прямому розумінні, але...у дитинстві побачити це вперше було доволі-таки безумним експіріансом.
досі люблю часто передивлятися серії і теорії, колись навіть хотіла відео зняти про це (але, звісно ж, як завжди нічого не зробила. мені набагато легше просто писати).
насправді мені особливо нічого багато говорити про зелені обрубки, але це дійсно діп щіт, і мені досі цікаво який саме сенс та сюжет (якщо він є) туди вкладався. у споживачів хоррор-контенту часто працює спгс на максимум, та признати, що щось створене не має особливо глибокого сенсу, просто неможливо. хоча я сама така сама і безумно люблю придумувати те, чого немає.
зелені обрубки ще доволі дивно впливають на дорослішаючу дитину своїми сексуальними підтекстами. пам'ятаю свою щиру першу реакцію на стогони від іржі та шмагання самого себе кропивою, і якось дуже не по собі стає.
♡ don't hug me i'm scared
ще одна легенда ютубу! дуже здивувало, доречі, що на момент виходу першої серії мені навіть не було п'яти років. але огляди та самі серії, зрозуміло, я дивилася, коли їх було вже 6. також як і обрубки обожнюю передивлятися, але мене й у дитинстві воно не сильно лякало. просто щось незрозуміле, дивне, і дуже-дуже цікаве.
пам'ятаю момент коли я тільки й робила, що без кінця передивлялась серії і теорії, а коли відео скінчувались, то дивилася все по колу знову. чомусь.
і більше всього мене смущали саме моменти з роєм, і я пам'ятаю з яким шокованим (без шуток) обличчям я дивилася на вирізки з усіма моментами, де він був помічений....особливо лякає, що він старий полулисий збоченець, який доволі дивно ставиться до свого сина.
